Мовою історичних фактів

Видатні українські інформатики

Олександр Адольфович Летичевський

Олександр Летичевський — видатний український вчений у галузі кібернетики та інформатики. Результати, отримані ним у галузі теорії автоматів та алгоритмів, комп’ютерної алгебри, штучного інтелекту та теорії проектування обчислювальних систем, широко відомі світовій науковій спільноті. Народився Олександр Адольфович 3 травня 1935 року в м. Києві. 1957 року закінчив механіко-математичний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка і відтоді працює в Інституті кібернетики НАН України. 

Летичевський брав участь у багатьох практичних і промислових розробках. Зокрема, у 1960–1970 роках він був одним з основних розробників математичного забезпечення машин серії МИР для інженерних розрахунків та систем автоматизації проектування обчислювальних машин ПРОЕКТ. У 1980-і роки керував створенням математичного забезпечення багатопроцесорних обчислювальних комплексів. Система алгебраїчного програмування АПС, створена Олександром Летичевським та його учнями в Інституті кібернетики, базується на досвіді побудови цих систем. Нині вчений керує використанням своїх теоретичних результатів для побудови програмного забезпечення у зарубіжних фірмах Motorola та UniSoft. Від 1964 року Олександр Летичевський викладає у Національному університеті імені Тараса Шевченка, керує міжнародними проектами за програмами INTAS, NATO і CRDF, є членом редколегій журналів «Кибернетика и системний анализ», «Theoretical Computer Science», багато спілкується з міжнародними науковими організаціями та зарубіжними вченими.

Сергієнко Іван Васильович

Вчений у галузі інформатики, обчислювальної математики, системного аналізу та математичного моделювання. Академік Національної академії наук України (1988), заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії СРСР (1981), УРСР (1972) і України (1993, 1999, 2005) в галузі науки і техніки. Народився 13 серпня 1936 року у селі Білоцерківці Полтавської області. Відразу після закінчення у 1959 р. механіко-математичного факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка І. В. Сергієнко пов’язав своє професійне життя з академічним Інститутом кібернетики. У 1964 р. він захистив кандидатську, а в 1972-му — докторську дисертації. Того самого року Іван Васильович став професором кафедри обчислювальної математики Київського держуніверситету, а згодом — завідувачем її філії в Інституті кібернетики. Від 1994 р. він очолює кафедру теорії управління Московського фізико-технічного інституту, а з 2002 р. керує філією кафедри автоматизованих систем обробки інформації та управління Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». 

Сам він є фундатором потужної наукової школи з комп’ютерної математики та інтелектуальних інформаційних технологій. Іван Васильович плідно працює над створенням і дослідженням моделей та методів математичної оптимізації, зокрема дискретної, розв’язанням низки актуальних проблем обчислювальної та прикладної математики, розробкою теорії програмування та створенням пов’язаних із нею комп’ютерних інтелектуальних технологій, які є підґрунтям для розв’язання на комп’ютерах реальних задач, зокрема трансобчислювальної складності.

Анісімов Анатолій ВасильовичАнатолій Васильович Анісімов (15 червня 1948) — український кібернетик, доктор фізико-математичних наук, професор, декан факультет кібернетики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, член-кореспондент НАН України (2009), дійсний член Академії наук вищої школи України. Закінчив механіко-математичний факультет КНУ ім. Тараса Шевченка (1965—1970). Захистив дисертацію за темою «Групи та контекстно-вільні граматики» (1972). У 1994 році захистив докторську дисертацію за темою «Рекурсивні перетворювачі інформації». Асистент (1970—1972), старший викладач (1972—1974), доцент (1974—1977) факультету кібернетики КНУ ім. Т. Шевченка. Завідувач кафедри теоретичної кібернетики (1977—1980), завідувача кафедри математичної лінгвістики (1980—1984). З 1984 року — професор, завідувач кафедри математичної інформатики. З 2004 року — декан факультету кібернетики. З 1992 року завідувач відділу інтелектуалізації інформаційних технологій Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України. Член бюро відділення інформатики НАН України. Під час стажування у Стенфордському університеті в 1976—1977, Анатолій Анісімов був слухачем курсу «Мистецтво програмування» Дональда Кнута.

Віктор Михайлович Глушков (24 серпня 1923, Ростов-на-Дону — 30 січня 1982, Москва) — український вчений, піонер комп'ютерної техніки, автор фундаментальних праць галузі кібернетики, математики і обчислювальної техніки, ініціатор і організатор реалізації науково-дослідних програм створення проблемно-орієнтованих програмно-технічних комплексів для інформатизації, комп'ютеризації і автоматизації господарської і оборонної діяльності країни. Глава наукової школи кібернетики. Лауреат численних премій і нагород. Дійсний член АН СРСР, АН УРСР. Почесний член багатьох іноземних академій. ЗасновникІнституту кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України, який і очолював до 1982 р. Помер в Москві куди був перевезений для лікування. Похований в Києві на Байковому кладовищі.